ЗНО

Деякі питання проведення в 2017 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти. Наказ МОН №889 від 27.07.2016 року
Нова програма ЗНО на 2017 рік
"Готуй сани влітку, а воза - взимку", - говорить народна мудрість. Якщо одинадцятикласники вже полегшено зітхнули, склавши ЗНО з української мови та літератури, то десятикласникам і тим, хто планує його проходити в 2017 році варто ознайомитися з новою програмою. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 3 лютого 2016 року № 77 «Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти» затверджено програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської, іспанської, німецької, французької та російської мов.
Наказ набуває чинності з 1 серпня 2016 року.
На підставі затверджених програм будуть укладатися тестові завдання для проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року. Відповідно до пункту 2 статті 45 Закону України «Про вищу освіту» перелік програм зовнішнього незалежного оцінювання для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти, затверджується та оприлюднюється не пізніше ніж за 1,5 року до проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ
Кожний тест містить власне висловлення. Учень має написати роздум-міркування. Це висловлення про причини якостей, ознак, подій. У роздумі обов’язково три частини: теза, докази, висновок:
теза – основне твердження, чітко сформульована думка;
докази – аргументи, що її підтверджують;
висновок, що випливає з доказів (узагальнення).
В основі роздуму лежать причиново-наслідкові зв’язки. Так, за індуктивного способу спочатку розглядають і аналізують факти, а вже потім роблять висновки, формулюють основну думку; за дедуктивного навпаки – висловлену головну думку підтверджують необхідними аргументами, міркуваннями, наводять приклади для підтвердження, роблять висновки.
Побудова тексту власного висловлення за індуктивного і дедуктивного способів
Індукція
⇓
Наводяться факти
⇓
Літературні приклади
⇓
Спостереження
⇓
Життєвий досвід
⇓
Свідчення авторитетних осіб
⇓
Висновки
⇓
Головна думка
Головна думка
⇓
Літературні приклади
⇓
Головна думка доводиться фрагментами
⇓
Наводяться факти
⇓
Спостереження
⇓
Життєвий досвід
⇓
Свідчення авторитетних осіб
⇓
Висновки
⇓
Дедукція
Запам’ятай!
Зміст висловлення має обов’язково відповідати запропонованій темі (поставленому завданню, сформульованій тезі).
Структура висловлення залежить від обраного способу доведення.
Слід уникати загальних фраз.
Кожну думку аргументувати прикладами з життя чи художньої літератури, підкріплювати покликаннями на текст, запропонований у другій частині (якщо висловлення з ним пов’язане), цитатами тощо. Цитуючи, не спотворюйте змісту висловлення, правильно зазначайте автора.
Важливо висловиіи власну позицію, свій погляд на ситуацію чи обставини.
Уважно добирайте лексику для свого висловлення, вона має відповідати стилю, уникайте „русизмів”, уживання слів у невластивому їм значенні.
Пам’ятайте, що кожне висловлення повинно мати чітку будову.
1. Теза. Учасник чітко формулює тезу висловлення, тобто підтримує або спростовує висловлену в темі думку. Можна подати дві тези й аргументувати кожну окремо (зайняти позицію „Це складне для мене питання...”, тобто водночас і підтримати, і спростувати висловлену в темі думку).
Теза передує аргументам! Можна використати мовні конструкції на зразок „Я вважаю...”, „На мою думку...”, „Я підтримую...”, „Я погоджуюся...”, „З одного боку..., а з іншого...” тощо.
2. Аргументи. Учасник наводить принаймні два доречних докази, підстави для обґрунтування, підтвердження висловленої тези, які пов’язують її з прикладом. Учасник виявляє розуміння причиново-наслідкових зв’язків між подіями.
Аргументи передують прикладам! Можна використати мовні конструкції на зразок „тому що”, „це доводить”, „підтвердженням цього є”, „це засвідчує”, „свідченням цього є”, „доказом цього може бути” тощо.
3. Приклад з літератури чи інших видів мистецтва. Учасник наводить доречний приклад з художньої літератури або інших видів мистецтва. Зазначена проблема, порушена у творі, назва й автор твору, художній образ, через який проблема розкрита, може бути наведена цитата з твору, можна також покликатися на факти з життя митців, якщо ці факти стосуються їхньої творчості. Можна використати мовні конструкції на зразок „наприклад...”, „прикладом може слугувати...”, „яскравим прикладом цього може слугувати...”, „не можна не згадати...”.
4. Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя. Учасник наводить доречний приклад або з історії, або із суспільно-політичного життя. Учасник може покликатися на факти з життя митців, якщо ці факти не стосуються їхньої творчості. Можна використати мовні конструкції на зразок „наприклад...”, „прикладом може слугувати...”, „яскравим прикладом цього може слугувати...”, „не можна не згадати...”.
5. Логічність і послідовність. У роботі відсутні порушення причиново-наслідкових зв’язків. Робота структурована за абзацами. Використані мовні кліше, слова-скріпи, що оформлюють текст, на кшталт „по-перше”, „по-друге”, „з цього випливає”, „як було зазначено”, „повертаючись до думки”, „як можна побачити” тощо.
6. Висновок. Він відповідає тезі (перефразовує або повторює її) й органічно випливає з аргументів і прикладів. Можна використати мовні конструкції на зразок „отже”, „можна зробити висновок”, „висновком може слугувати”. Неправильно оформлений висновок, який починається зі слів „я вважаю”.
Власне висловлення може мати будь-яку тему, тому можна зорієнтуватися, прочитавши вповні художні твори шкільної програми, опанувавши програму з історії.
Щоб успішно скласти ЗНО та отримати найбільшу кількість балів, необхідно виконати творчу письмову роботу. Усього за висловлення можна отримати 20 балів:
2 бали – за тезу;
2 бали – за аргумент;
2 бали – за висновок;
4 бали – за конкретні приклади (один з літератури або інших видів мистецтва, інший – з життя або історії);
2 бали – за логіку;
4 бали – за орфографію та пунктуацію;
4 бали – за стилістику.
Ці критерії обов’язкові. Інакше, якщо навіть абітурієнт напише ідеальний твір, без жодної помилки, без жодного виправлення, то отримає лише 8 балів.
Зразок власного висловлювання
Тема: Між якістю життя і його безпекою існує певна залежність: завжди є можливість підвищити якість життя, однак при цьому його безпека знижується, і навпаки. Що, на Вашу думку, обере людство?
Я вважаю, що життя – це рух і постійний розвиток. У наш час усе змінюється, вдосконалюється з неймовірною швидкістю. Усе це призводить до того, що перед людством стоїть багато завдань, розв’язання яких стане вирішальним для подальшого розвитку цивілізації. Я сподіваюся, що це буде шлях, що подарує всім душевний спокій, естетичну насолоду, надасть можливість відчувати себе в повній безпеці.
По-перше, спостерігаючи за людьми, мимоволі думаєш, що всі вони стомилися від повсякденної метушні, нервових стресів. Технічний прогрес, упровадження нанотехнологій, атомна енергетика сприяють поступу суспільства, але водночас змушують забувати про природне життя.
По-друге, неможливо постійно концентруватися на одному й тому самому. Для існування людської цивілізації потрібні кардинальні зміни. Щоб забезпечити власний комфорт, не достатньо задовольнити лише природні потреби. Варто турбуватися ще й про нематеріальні (духовні) блага.
Яскравий приклад того, до чого може призвести надмірне використання досягнень сучасних технологій, – це події в Японії, яка постраждала від вибухів на АЕС. Ця катастрофа сколихнула весь світ.
У художній літературі також не оминають цього питання. В оповіданні американського письменника-фантаста Айзека Азімова „Фах” описано життя суспільства, яке повністю комп’ютеризувалося. Люди не навчаються в школах, у вищих навчальних закладах, вони не черпають знання по краплині. Вони отримують все необхідне за допомогою плівок. Ці люди схожі на роботів, адже дозволяють себе програмувати. І лише один юнак – головний герой Джордж Плейтен – вирізняється з-поміж інших, адже здобуває знання без допомоги програмування, займається самоосвітою. У майбутньому він може стати тим, хто сам у змозі складати подібні програми, тобто він стоїть на щабель вище за інших. Його рівень розвитку, душевний стан не порівняти з його однолітками. Він сам створює блага для себе, але намагається не завадити іншим.
Мені здається, що сучасній людині у своєму житті варто керуватися словами Ліни Костенко: „Зробити щось, лишити по собі, А ми, нічого, – пройдемо, як тіні. Щоб тільки неба очі голубі Цю землю завжди бачили в цвітінні, Щоб ці ліси не вимерли, як тур, Щоб ці слова не вичахли, як руди”.
Отже, я вбачаю подальший шлях розвитку й існування людства в турботі про моральні якості, вмінні цінувати прекрасне, у взаємоповазі. Адже вже сучасний розвиток цивілізації може забезпечити комфортне існування людей. Надмірне ж використання найновіших досягнень прогресу може знищити людство або, щонайменше, зашкодити йому.
Немає коментарів:
Дописати коментар